Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року Справа № 908/3414/14 Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Кузьменка М.В.,суддів:Васищака І.М., Студенця В.І.,за участю представників сторін позивача - Ахметов Р.Р.; відповідача - Стожко О.О.;розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від13.01.2015у справі № 908/3414/14за позовомПублічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі"простягнення 10 991 909, 11 грн

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" (далі - ТОВ "Мелітопольські теплові мережі") про стягнення суми основного боргу у розмірі 8 551 425, 42 грн, пені в розмірі 1 249 140, 47 грн, 3% річних у розмірі 254 661, 54 грн, суми, на яку збільшилася сума основного боргу внаслідок інфляційних процесів у розмірі 936 681, 68 грн, а всього - 10 991 909, 11 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.09.2014 порушено провадження у справі № 908/3414/14 за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" про стягнення10 991 909, 11 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області (суддя Серкіз В.Г.) від 06.11.2014 позов задоволено частково. Суд стягнув з ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 8 551 425, 42 грн основного боргу, 254 661, 54 грн 3% річних, 875 902, 64 грн інфляційних витрат. В іншій частині у позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Тарасова І.В., судді Горбачова Л.П., Істоміна О.А.) від 13.01.2015 рішення Господарського суду Запорізької області від 06.11.2014 в частині відмови у стягненні 1 249 140, 47 грн пені скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 618 902, 32 грн пені. В частині позовних вимог про стягнення 630 238, 15 грн відмовлено. В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 06.11.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.01.2015, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду в частині відмови у стягненні пені в сумі 624 570, 23 грн скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити його вимоги про стягнення з ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" частини пені в сумі 624 570, 23 грн, у стягненні яких було відмовлено. В іншій частині скаржник просив постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції було допущено порушення і неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ст.ст. 549-552 ЦК України, ст. 233 ГК України, та процесуального права, а саме ст.ст. 43, 43, п. 3 ч. 1 ст. 83, ст. 84 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Божок В.С., судді Костенко Т.Ф. (доповідач), Сибіга О.М.) від 26.02.2015 касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" прийнято до провадження та призначено на 11.03.2015.

Розпорядженням В.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 11.03.2015 № 08.03-04/206 відповідно до пункту 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з перебуванням судді Костенко Т.Ф. на лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл справи № 908/3414/14 в результаті якого для її розгляду визначено доповідачем у справі суддю Студенця В.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.03.2015 касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" призначено до розгляду на 01.04.2015.

ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" було подано відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просило постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 залишити без змін, а касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" - без задоволення.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами за умовами договору купівлі-продажу природного газу № 13/3784-БО-13 від 19.03.2013 та додаткової угоди № 1 до нього від 19.07.2013, додаткової угоди № 2 від 14.10.2013, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) зобов'язався передати у власність ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" (покупець) у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ, на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

Згідно із п. 2.1 договору, продавець передає покупцеві з 01.01.2013 по 31.12.2013 газ обсягом до 9 850 тис. куб. м.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (пп. 3.3. п. 3 договору).

Підпунктом 6.1. пункту 6 договору також встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 11.1 договору, останній набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2013 і діє в частині поставки газу до 31.12.2013, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору ПАТ "НАК "Нафтогаз України" поставило протягом січня - грудня 2013 року природний газ в обсязі 6423,366 тис. м. куб. на загальну суму 29 742 917, 92 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу.

Звертаючись до місцевого господарського суду ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зазначило, що свої зобов'язання за договором № 13/3784-БО-13 від 19.03.2013 товариство виконало належним чином та поставило ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" природний газ за укладеним договором на загальну суму 29 742 917, 92 грн, проте ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" за поставлений у січні-грудні 2013 року природний газ своєчасно та в повному обсязі не розрахувався. В зв'язку з чим, у нього виникла заборгованість у розмірі 8 551 425, 42 грн, на яку відповідно до умов п. 7.2 договору позивачем була нарахована пеня у розмірі 1 249 140, 47 грн за прострочення зобов'язань січня-грудня 2013 року за період з 14.02.2013 по 08.07.2014, суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення з лютого 2013 року по травень 2014 року, в розмірі 936 681, 68 грн та 3% річних у розмірі 254 661, 54 грн за прострочення зобов'язань січня-грудня 2013 року за період з 14.02.2013 по 08.07.2014.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що факт поставки ПАТ "НАК "Нафтогаз України" природного газу та виникла у ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" заборгованість підтверджуються належними доказами у справі та не спростовуються відповідачем, останній не надав доказів остаточного погашення суми боргу у зв'язку з чим, господарські суди визнали позовні вимоги про стягнення з відповідача 8 551 425, 42 грн основного боргу та 254 661, 54 грн 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат місцевим господарським судом, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задоволено частково в розмірі 875 902, 64 грн у зв'язку із невірним визначенням позивачем кількості днів прострочення через зарахування днів здійснення оплати до дня прострочення суми боргу без врахування часткової оплати.

В частині позовних вимог про стягнення пені місцевий господарський суд дійшов висновку, що умовами укладеного договору не зазначено та не передбачено конкретний розмір пені за порушення строків оплати товару, у зв'язку з чим відмовив ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у стягненні пені в розмірі 1 249 140, 47 грн.

Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, сторони у п. 7.2. договору №13/3784-БО-13 від 19.03.2013 узгодили, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцеві крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Визначення розміру пені формулюванням, зазначеним у п. 7.2. договору повністю конкретизує належний до стягнення розмір пені та базу її нарахування.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обов'язок ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" сплатити неустойку у вигляді пені в разі неналежного виконання ним умов укладеного договору чітко встановлено сторонами в договорі та з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", у зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду в цій частині скасовано.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" був наданий розрахунок пені за порушення зобов'язань за січень-лютий 2013 року за період з 14.02.2013 по 08.07.2014, відповідно до якого, розмір заявленої до стягнення пені складає 1 249 140, 47 грн.

Здійснивши перевірку заявленої до стягнення пені, судом апеляційної інстанції встановлено, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" невірно визначено кількість днів прострочення та помилково зараховано день здійснення оплати до дня прострочення суми боргу без врахування часткової оплати. Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені, з урахуванням дати виникнення та фактичної оплати відповідачем заборгованості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 1 237 804, 65 грн та недоведеність позову в частині стягнення 11 335, 82 грн пені.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" є соціально значущим підприємством, метою діяльності якого є надання послуг з централізованого опалення мешканцям міста, а природний газ, що постачається за договором використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами, організаціями та споживачами. Фінансування останнього здійснюється за рахунок платежів від надання послуг населенню та підприємствам, установам і організаціям. Діючі тарифи не відповідають економічно обґрунтованим витратам, а компенсація різниці в тарифах відповідачу не здійснюється. Тривалий час підприємство знаходиться у збитковому та неплатоспроможному стані, що обумовлено неплатежами різних категорій споживачів за спожиту теплову енергію, невідповідністю тарифів за теплову енергію для населення фактичним витратам на її виробництво.

Відповідно до наданої ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" довідки про реалізацію теплової енергії, станом на грудень 2013 року загальна заборгованість споживачів за отриману теплову енергію складає 22 995 633, 98 грн, у тому числі заборгованість бюджетних організацій - 5 268 395, 86 грн, ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" знаходиться у збитковому та неплатоспроможному стані, а непокритий збиток відповідача складає 14 057 000, 00 грн, що підтверджується наданим суду звітом про фінансові результати за 2013 рік.

На час прийняття рішення судом першої інстанції, ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" сплачена вартість поставленого газу в сумі 21 191 492, 50 грн, що складає 71, 2% від загальної суми боргу.

До того ж, на виконання постанови Кабінету міністрів №217 від 18.06.2014 року "Про затвердження порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованими постачальниками природного газу", ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" відкрито в уповноваженому банку АТ "Ощадбанк" спеціальні рахунки для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію від категорій: населення, бюджетні установи, інші споживачі. Вказані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи довідкою Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк" №26/1-1043/3983 від 09.10.2014. При цьому, як вказує відповідач, даний порядок обмежує можливість ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" розпоряджатись коштами, що надходять від абонентів за спожиті послуги та здійснювати погашення заборгованості за газ, яка утворилась раніше через накопичення боргів споживачами за теплову енергію.

Відповідно до статті 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України також встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

На підставі викладеного та з врахуванням причин неналежного виконання зобов'язання ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" та його тяжкого матеріального стану, ступеня виконання зобов'язання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені на 50 % та стягнув з відповідача пеню у розмірі 618 902, 32 грн, в решті позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 630 238, 15 грн - відмовив.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ПАТ "НАК "Нафтогаз України", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 1117 не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 у справі № 908/3414/14 - без змін.

Головуючий - суддя Кузьменко М.В.

Судді: Васищак І.М.

Студенець В.І.